Ексгумація Слуги Божого Серафима Кашуби OFMCap

2010-11-16Вінниця

В гарний, сонячний день 16 листопада цього року у Львові на Яновському цвинтарі відбулась ексгумація останків Слуги Божого Серафима Алойзи Кашуби, священика з Ордену Братів Менших Капуцинів, апостола «Церкви мовчання», який більшу частину свого священицького життя провів в пастирському служінні, долаючи безмежні простори колишнього Радянського Союзу.

Процес про піднесення Слуги Божого до слави вівтаря на сьогоднішній день вже проходить на рівні Риму. Поступово добігає кінця написання Positio super virtutibus – повного опрацювання, метою якого є показати героїчність чеснот кандидата на вівтарі. Крім того, важливим етапом в беатифікаційному процесі є ексгумація та рекогніція (розпізнання) останків тіла.

В зв’язку з тим Брати Менші Капуцини звернулися до Конгрегації з канонізаційних питань з проханням про дозвіл на проведення стосовних дій з метою ексгумації та перенесення останків Слуги Божого до капуцинського храму в Вінниці. Подібні прохання були скеровані до Львівського митрополита латинського обряду, а також до єпископа Кам’янець-Подільської єпархії. Отримавши згоду зацікавлених сторін, можна було приступити до реалізації цього важливого етапу процесу. Львівський архієпископ призначив головою комісії доктора о. Анджея Шонбра (ks. Andrzej Szabra), священика Краківської єпархії, та інших членів комісії: промотора справедливості, професора почесного доктора о. Томаша Єлонка (ks. prof. dr. hab. Tomasza Jelonka), нотаріуса с. Галіну Зєнтек (s. Halina Zietek) FMM, і трьох лікарів, один з яких є патологоморфологом.

Ексгумацію та рекогніцію проведено згідно з Інструкцією, яку раніше прислала вищезгадана Конгрегація. Через 33 роки після смерті о. Серафима, його останки були видобуті з гробу, розташованого дуже близько від могили св. Йосипа Більчевського, а пізніше були перевезені до кафедри нормальної анатомії Львівського Медичного Університету на вул. Пекарській. Цікаво, що рекогніція відбувалась майже в тому самому місці (в будинку поруч), де було проведено розтин тіла відразу після смерті Божого Слуги. Вийняті з гробу останки були очищені, розпізнані та описані лікарями після чого їх вклали до нової дубової труни разом з протоколом огляду. Труну було замкнуто та поставлено на ній лакову печатку Львівської Архієпископської Курії, це зробив присутній там канцлер Курії – о. Владислав Гримський. Пізніше її було вкладено до урни виготовленої з олов’яної бронзи з додаванням цинку та запаяно. Інші залишки – в формі фрагментів орнату, одежі, взуття, та інших останків – було покладено до другої труни і повернуто на Яновський цвинтар. Там її помістили на місці старого поховання, також було реконструйовано надгробок, що існував раніше.

Наступного дня, 17 листопада, Комісія перевезла труну з останками Божого Слуги до монастиря Братів Менших Капуцинів в Вінниці, розташованому на відстані 370 км звідти. Там, в монастирському храмі, в лівому боковому нефі вже був підготовлений новий гріб, в якому – після короткої молитви – було покладено та замуровано труну. Над гробом на плиті з чорного граніту є напис польською та українською мовами: «ОТЕЦЬ СЕРАФИМ АЛОЙЗИ КАШУБА АПОСТОЛ ЦЕРКВИ МОВЧАННЯ 17 VI 1910 – 20 IX 1977». Від того часу Божий Слуга – за життя самотній апостол безмежних просторів, пастир без святині і монах-капуцин без спільноти – спочиває в монастирському храмі капуцинів.

До цього костелу, який є центром духовного життя великого міста, що нараховує понад 370 тис. мешканців, кожного дня заходить багато осіб, щоб хоча б на хвилину зупинитися в молитві перед Пресвятими Дарами. Тут вірні, які вже без страху визнають свою віру в Ісуса Христа, можуть затриматись також біля гробу о. Серафима, дякуючи Богові за життя і служіння священика, котрий – так як св. Апостол Павло – стався «всім для всіх». Завдяки таким як він, як Слуга Божий отець Владислав Буковинський, віра змогла зберегтись в народі незважаючи на війну, переслідування тоталітарного режиму та терор.

Отець Серафим Кашуба протягом свого життя долав великі відстані, щоб віднайти розпорошених вірних, щоб нести їм втіху, надію і таїнства. Тепер цей «Божий мандрівник» спочиває у власному храмі, в якому живуть і працюють його співбрати.

Перенесення останків о. Серафима до костьолу дає можливість багатьом людям відвідати їх, і – якщо буде така Божа воля – молячись через його заступництво, досвідчувати спасенної допомоги в потребі. В дієвості його заступництва вже переконалось багато людей, про що свідчать листи, що вже протягом кількох років надходять до постуляційного центру (уряду) для справи канонізації Слуги Божого Серафима Кашуби. Те, чи зможемо ми невдовзі радіти наступному блаженному в католицькій Церкві, безперечно залежить від багатьох чинників. Все в руках Господа Бога, якому і сам о. Серафим доручав себе з героїзмом, це він виразив колись словами: «Господь Бог бачить, що я віддав все в Його руки, і Він чинить не завжди згідно з нашою волею».

бр. Яцек Валігура OFMCap

Новини спільнот

Діяльність



Padre Pio