Різдвяне привітання генерального міністра брата Роберто Дженуіна
2021-12-24
Різдвяне привітання Генерального міністра Ордену Братів Менших Капуцинів
брата Роберто Дженуіна
Різдво Христове 2021
Дорогі брати, сердечно вітаю вас.
Останнім часом я багато разів стояв перед камерою, щоб мати можливість дістатися до всіх вас і зустрітися з вами. Таким віртуальним способом нещодавно я зустрічався із братами з Америки, Індії, Європи та Італії. Коротше кажучи, це відбувалося неодноразово, тому що пандемія змусила нас завмерти на місці і часто ми можемо побачити і дістатися одне до одного тільки таким чином. Але прийдешні свята – це традиційний, дуже важливий, привід, аби можна було почути одне одного і скласти різдвяні побажання кожному із вас.
Бог Отець любить людину. Не знаю, чи ми вповні це зрозуміли, але думаю, що ні. Бо ця таємниця Бога Отця, який любить нас і об’являється з надзвичайною ясністю у втіленні Сина, є великою таємницею. Вона показує, що наше тіло, люди, які нас оточують, те, ким ми є, настільки гідні в очах Отця, що сам Його Син бере на себе нашу природу. Можливо, ми не завжди маємо таку хорошу оцінку самих себе, як оцінка Отця про нас, що ми є добрі. Ми маємо гідність. Отець говорить нам через втілення Сина, що ми Його гідні, що Він любить нас. І все ж він знає нас дуже добре, він знає нашу обмеженість, він знає наші гріхи, він знає нашу крихкість. Але це не перешкода для Бога Отця, щоб любити нас, навпаки, Втілення Сина є чи не найочевиднішим знаком того, що наші слабкості не є перешкодами.
Ми повинні зробити маленький крок і рости в розумінні цієї великої таємниці, яка є сенсом нашого життя, сенсом людського життя. Якщо ми хочемо розвиватися, ми повинні відкрити крихітні двері для Господа, який приходить. Немає сумніву в любові Отця! Втілення говорить нам усім: як Він нас любить, як цінує і як бажає нашого спасіння, нашої близькості до Нього та Божого синівства. Але є невелика проблема: ми відчуваємо її лише тоді, коли відкриваємо маленькі двері, щоб привітати Господа. Святкування цієї таємниці є справжнім стимулом. Насправді, ми вже неодноразово відкривали Господу двері свого життя – це очевидно, – але потім ми як би відволікаємося на численні ситуації, в яких живемо. Інколи ми забуваємо… тож доречно повторити: бачте, наше життя стає гідним у всіх відношеннях, якщо нам вдасться відкрити маленькі двері до Господа ще раз.
Читаючи кілька книг останніми днями, я натрапив на стародавній рабинський коментар до Пісні Соломона, який звучить так: «Господь сказав Ізраїлю: діти мої, відкрийте хоча б перешийок для навернення, маленький, як вушко голки, і Я відчиню для вас ворота, через які проїжджатимуть карети та фургони» (Shir HaShirim Rabbah, 5,2)
І, нарешті, бажання, яке я дуже хочу передати вам з цілого серця, від серця до всіх моїх братів, щоб ви відчинили двері Господу, щоб проїжджали карети, проїжджали вози, проїжджали машини Господньої благодаті! Він любить нас, і ми будемо щасливі, якщо відкриємо двері Його любові.
Щасливих свят!
брат Роберто Дженуін
Генеральний міністр OFMCap
