Історія монастиря у Старокостянтинові

2010-02-01Старокостянтинів, Кустодія

1561, 26 травня. Старокостянтинів отримує статус міста згідно магдебурського права від Царя Зигмунда Августа.

1750. Острозький ординат, зброяр та литовський гофмейстер князь Януш Олександр Сангушко запропонував ченцям Ордену Братів Менших Капуцинів знайти собі місце для побудови монастиря та храму.

1752, 2 січня. Кафедральний декан з Луцька о. Юзеф Голуховський поставив хрест на місці будівництва.

1752, 25 листопада. Перші капуцини оселилися в маленькому притулку поряд з маленькою дерев'яною каплицею.

1753, 9 лютого. О. Голуховський заклав наріжний камінь під будівництво храму.

1754. Почалось будівництво храму. Одночасно тривало будівництво монастиря.

1775. Помирає князь Януш Сангушко, турботу про будівництво взяв на себе князь Станіслав Любомирський, царський маршал.

1778, 11-12 жовтня. Храм на честь св. Йоана Хрестителя освятив луцький єпископ Франциск Коморніцкий.

1832. В зв'язку з ліквідацією монастиря домініканців в Старокостянтинові, парафія перенесена до капуцинського храму.

1858. З приводу закриття лікарні, яка містилась в стінах колишнього домініканського монастиря, капуцини разом з парафіянами побудували біля монастиря лікарню для стариків та калік.

1887. Монастир капуцинів в Старокостянтинові був ліквідований. Парафія ще залишилася при храмі. Брати за наказом царя були змушені залишити територію царської Росії.

1990. Отець Станіслав Широкорадюк, бернардин, отримав від влади колишній храм капуцинів і передав його у руки отця Станіслава Падевського. Оскільки тоді ще не було католицьких єпископів в Україні, то цей акт вдячності отця Станіслава Широкорадюка капуцинам за допомогу в душпастирстві став актом заснування першого капуцинського монастиря в пострадянській Україні, а фактично був відновленням присутності капуцинів в цьому місті. Отже після цього отець Станіслав Падевський і отець Хілари Вільк оселилися при храмі у Старокостянтинові.

Новини спільнот

Діяльність



Padre Pio