Ювілей єпископа Станіслава Падевського

2008-06-27Кустодія

В цьому році єпископ Станіслав Падевський, ординарій Харківсько-Запорізької єпархії святкує свою 50 річницю священицького рукоположення, 5 річницю свого служіння єпископом-ординарієм в молодій Харківсько-Запорізькій єпархії і 75 день народження.

Єпископ Станіслав Падевський OFMCap народився на території тоді ще львівської єпархії, 18 вересня 1932 року в Новій Гуті, Бучачського повіту на Україні. В грудні 1945 року він з усією родиною був депортований з території колишнього СРСР до Новего Мястечка біля Новей Солі.

27 серпня 1949 року розпочав новіціат в монастирі Братів Капуцинів в Сенджішовє Малопольськім. Вічні обіти склав в Польші в вересні 1953 року. Також в Кракові він отримав богословську освіту і 24 лютого 1957 року прийняв священицьке рукоположення. Як молодий священик він виконував обов'язки вікарія та навчав катехези в капуцинських домах і парафіях в Битомю і Кракові. З 1959 року він викладав заняття зі співу в Вищий Духовній Семінарії отців Капуцинів в Кракові.

З 1961 по 1964 роки навчався в Католицькому Люблінському Університеті на Відділенні Гуманістичних Наук (Інститут Польської Філології), під час навчання змінив місце перебування і закінчив цей факультет вже на Ягеллонському Університеті в Кракові. Магістерський екзамен з польської філології отець Станіслав склав в 1966 році на підставі роботи, яка мала назву: «Слов'янскі справи в польськім і латинськім письменництві часів Зигмунта Старого».

Починаючи з 1967 року о. Станіслав Падевський перебував по черзі у Вроцлаві (душпастир студентської молоді) і Кросно (вчитель катехези в середній школі). В 1970 році був призначений настоятелем монастиря в Кракові. В роках 1976-1985 виконавув обов'язки настоятеля монастиря і парафії в Стальовей Волі (Розвадові), а також вікарія Краківської провінції Братів Капуцинів. З 1985 року перебував і працював в Пиле та Сенджішовє Малопольськім.

В 1988 році він поїхав в Україну, де працював як душпастир в місцевостях: Бар, Полонне, Київ, Старокостянтинів та Шепетівка. З 1989 року оселився в Старокостянтинові, де як настоятель розпочав старання про отримання від державної влади капуцинського храму і монастиря.

В 1991 році був призначений делегатом провінціала в Україні і на території колишнього СРСР. Як делегат краківської провінції мав поширені компетенції: прийняття кандидатів до постуляту і новіціату капуцинів, представляти провінцію перед церковною і державною владою на цій території, а також координувати апостольство і чернече життя братів капуцинів.

В 1992 році перебував як настоятель монастиря і парафії в Вінниці, де працював як душпастир служачи також в ближчих храмах в селах: Теплік, Грачов, Куна і Самчиньце. В 1994 році прийняв українське громадянство. 13 квітня 1995 року отримав призначення від Папи Йоана Павла ІІ бути єпископом титулярним єпархії Тігія та єпископом-помічником Камянецько-Подільської єпархії.

Єпископське рукоположення отримав 10 червня 1995 року в кафедральному храмі в Камянець-Подільському з рук архиєпископа Антонія Франко, апостольського нунція в Україні. Від жовтня 1998 року був скерований до Львівської архиєпархії, де він виконував обов'язки єпископа-помічника при метрополіті кардиналі Мар'яні Яворськім.

В 2002 році рішенням Папи Йоана Павла ІІ був призначений ординарієм новоствореної Харківсько-Запорізькій єпархії. 10 липня 2002 року відбулось його урочисте введення на престол в кафедральному храмі Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові.

о. Роберт Кравец OFMCap

Новини спільнот

Діяльність



Padre Pio